Ми загадуємо бажання, задуваючи свічки на тортику в День народження, пишемо свої мрії на клаптику паперу та спалюємо під бій курантів, кидаємо монетки у фонтани та записуємо свої плани до нотатників і ретельно ховаємо від сторонніх очей. Ми всі мріємо: дитина і дорослий, чоловік і жінка, архітекторка і художник. Мрії не мають віку, статі, професії чи національності.
Слово “мрія”: знайоме, тепле, родом десь із дитинства. Про мрії кажуть: “Вони повинні бути або божевільними, або нереальними. Інакше – це просто плани на завтра”. Мрії – це рушій до життя, необхідна складова людства. Іноді ми мріємо про надзвичайні речі, які дуже важко собі навіть уявити. Точно відомо одне: треба мріяти як про просте, але прекрасне, так і про найкраще, найпотаємніше, захмарне.
Наприкінці навчального року учні сьомих класів разом зі своєю вчителькою англійської мови Челомбітько О.Є. мріяли та візуалізували бажання у своїх проєктах. Крістофер Рів казав: “Спочатку мрії здаються неможливими, потім неправдоподібними, а потім неминучими”. Тому мрійте, втілюйте їх у життя та мрійте знову! Сподіваємось, що наша найбільша спільна мрія про мир в Україні скоро обов'язково здійсниться!🕊🇺🇦
Немає коментарів:
Дописати коментар