Щорічно на початку вересня у всьому світі святкується Міжнародний день грамотності - свято, яке нагадує людству про його досягнення і за визначенням ЮНЕСКО, грамотність для людини прирівнюється до свободи. Як з'явився цей день і що він символізує.
ЮНЕСКО офіційно почала відзначати Міжнародний день грамотності 8 вересня уже понад півстоліття тому, з 1966 року. За рік до цього в іранському Тегерані відбулася Всесвітня конференція міністрів освіти з ліквідації неграмотності, яка й рекомендувала активізувати зусилля суспільства з поширення грамотності серед населення Землі.
Одне зі значень слова "грамотність" - це володіння цілим комплексом суспільно-необхідних знань і навичок, які дозволяють людям свідомо брати участь у соціальних процесах, а також вільно спілкуватися різними мовами і в різних культурах у сучасному світі. Боротьба з неписьменністю як і раніше залишається завданням величезного масштабу і складності. Незважаючи на помітні успіхи багатьох країн, більше 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а більше 100 мільйонів дітей не ходять до школи.
Як розвивалась грамотність у світі:
Перші форми людської писемності в історії людства датовані приблизно 3500 – 3000 роками до нашої ери, і тоді грамотність серед населення довгий час була обмеженим явищем, тісно пов’язаним із суспільним становищем — зазвичай люди, що вміли читати, належали до вищих соціальних прошарків. Вважається, що в давньому світі найбільше грамотних людей жили в Індії й Китаї, хоч перші книги, які з’явилися в цих країнах, а згодом на Близькому Сході та в Древньому Римі, були дуже рідкісними і дорогими.
Активно сприяли поширенню грамотності деякі релігії — наприклад, в ісламських країнах самостійне читання Корану для кожного вірянина було релігійним обов’язком. Схожою була ситуація з іудаїзмом, в якому важливе значення надається читанню священних текстів Танаха й Талмуда, тому грамотних євреїв в давнину було набагато більше, ніж грамотних християн. До моменту прийняття християнства Русь вже мала писемність, але хрещення пришвидшило розвиток грамотності на основі абеток глаголиці та кирилиці.
Софійська абетка — система знаків для письма, яку було віднайдено українським вченим-істориком С. Висоцьким на стіні Михайлівського вівтаря Софійського собору в Києві. Висоцький вважав, що ця абетка є пам'яткою перехідного періоду у вітчизняній писемності, коли до грецького алфавіту було додано декілька літер задля передачі певних фонетичних особливостей староукраїнської мови.
Також все більше книг з’являлося і в середньовічній Європі, тому грамотних людей поступово стало більше, щоправда, здебільшого серед містян, тоді як селяни мали значно менше можливостей для базової освіти. Особливе прагнення до грамотності принесла людям епоха Просвітництва і промислове виробництво паперу, який зрештою витіснив пергамент і став доступним матеріалом.
Як розвивається грамотність в світі:
За останні 200 років рівень грамотності населення світу суттєво зріс — на початку XIX століття він складав всього 12%, а зараз кількість грамотних людей на планеті — 86%. Але при тому, що в більшості держав цей показник — від 95% і вище, в бідних країнах багато людей досі залишаються неписьменними.
Цікаві факти про грамотність:
За оцінками ООН 781 мільйон дорослих людей не вміють читати й писати. Рівень грамотності в розвинутих країнах високий — в середньому 99,2%, натомість найбільше неписьменних мешкають в Південній та Західній Азії, а також в африканських країнах на південь від Сахари.
Один з найнижчих показників грамотності має
Нігер, де лише 19% дорослого населення вміють читати й писати. Також мала
кількість грамотних людей у Чаді та Гвінеї-Бісау — відповідно 22% і 30%.
Всього чотири країни світу
заявили про досягнення 100% грамотності населення — це Андорра, Гренландія,
Північна Корея та Узбекистан.
В Україні рівень грамотності високий — за даними ООН він становить 99,8%.
Здобувачі освіти нашого ліцею також прагнуть до освіти та грамотності попри умови, в яких вони опинились через повномасштабне вторгнення РФ - зруйновані школи та бібліотеки, відключення світла, безліч повітряних тривог та стрессу. Разом з класними керівниками активно включились в уроки-мандрівки: «Нас єднає мова», «Подорож до Граматиколяндії», «Мандруємо країною слів», старшокласники провели мовознавчий турнір «Єднаймося заради мови». Проведені заходи сприяли втіленню мети всебічної грамотності для всіх людей - адже безграмотність, неосвіченість створює умови, при яких легко застосовувати маніпуляції та використовувати їх для задоволення чужих цілей.
Саме тому прагнення до грамотності має бути потребою кожної сучасної людини, її приватним надбанням, з чого будується свідомість суспільства та його розвиток.
Немає коментарів:
Дописати коментар